…І знову я туди не повернусь
А там так само вишня розквітає
Сумує за домівкою дідусь
І був там рай ,та вже його не має.
І був там рай -Чорнобильська земля
Невидимая хмара все накрила
В пустих домівках вітер там гуля
Журба оселі сумом оповила.
І небо синє і поля без краю
Сади дрімучим лісом поросли
А я в ві сні до дому повертаю
Та вже за дітьми внуки підросли…
***
Чорнобиль- доленько моя
Де доживати буду я?
Куди вертатимуть онуки?
Де я прийму останні муки?
Розкидав нас по всьому світу
І де шукатимуть нас діти?
І де знайти нам ту причину ,
Щоб повернуть на батьківщину?
Хоча ,то, маєм добре знати
Не можна нам туди вертати.
Вкраїно мила заступись
За нас святому помолись!
Люби дітей своїх ,земля!
Чорнобиль-доленько моя…
Де доживати буду я…
***
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=125413
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 08.04.2009
автор: ляля