Один закоханий, злетівши до небес
У пломенистім почутті любові,
Без обопільності подався від чудес
Униз, до пекла, з самогубством в змові.
А інший в творчість втілив невзаємний сплеск
Бурхливих хвиль шаленого кохання,
І на краю бескиду перший арабеск*
Йому напрочуд вдався без зривання.
Кохає в небі сонце безкорисно нас
Й ми озирати білий світ щасливі.
Та сяйву темрява – супутник повсякчас,
Без мли ті кванти світла неможливі.
Бджола летить на край землі шукати цвіт
Пилком багатий, сповнений нектару.
А з часом тра́вам і квітка́м зів’яти слід,
Щоб з медом за любов підняв хтось чару.
В свідомості росте з зерна невдачі крах
Всього життя, яке тривати прагне.
А перемогою поразка в почуттях
Постане враз, коли любов запахне.
І ба́йдуже яким ми живемо́ життям:
Щасливим, благим чи лихим, нещасним.
Давайте множить те, заради чого нам
Вдається відчувати світ прекрасним.
*Arabesque (арабеск) – позиція, в якій танцівник балансує на одній нозі, тоді як друга витягнута назад. У російській школі класичного танцю існує 4 види арабесків. 1-й арабеск – поза efface: задня нога піднята, рука, протилежна їй, витягнута вперед, погляд спрямований на кінчики пальців цієї руки, інша рука відведена. Обидві долоні обернені вниз.
13/04/2009
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=126068
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 13.04.2009
автор: Ростислав Свароженко