Зриває вітер з вишень пелюстки
й мені шепоче, що не любиш ти,
що погляд твій пронизує стрілою...
А що робить?..Адже живу тобою...
Коли тебе я думкою торкаюсь,
то знову чомусь вірою проймаюсь...
Обіцянки мої ідуть на злом,
й літаю знов з поламаним крилом.
У хмарах вище сонця я злітаю,
І тішу себе думкою - спіймаю...
Зловлю тебе, вкраду і понесу.
До серця пригорну й не відпущу.
Душа моя не взнає більше гріз,
і не потече тепер струмок із сліз.
На землю опускаюся я знов:
В обіймах ти - моя Любов.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=126081
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 13.04.2009
автор: Н-А-Д-І-Я