Коли сонцем розрізане небо
На чотири сумлінних частини
Захлинається озером піни,
Я в думках пориваюсь до тебе.
Коли вітром нав’ючена тиша
Накриває застиглі простори,
Почуття проростають в мінори,
Безпорадність заповнює нішу.
І лишається груба оскома –
Найкисліша остання краплина.
Я в хаосі безвір’я єдина,
Хто шукає дорогу додому.
19.06.05
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=12644
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 23.03.2006
автор: Мавка