Що не дає розкритись думці?
Що душу гнітить повсякчас?
Це, сидячі у теплій рубці,
Господь за все карає нас.
Він дивиться собі на люди,
Йому байдуже,все одно.
Плював на горе, біль, облуду..
Плював на нас він вже давно.
А люди вірять! От цікаво,
Чи знає він про біль їх весь?
Ні, він потягуючи каву,
Крокує в Пекло навпростець.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=127148
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 21.04.2009
автор: Гільйотина