А знаєш, моя
незбагнена фантазія,
Тобою до болю
сьогодні я вражена!
Це треба ж було
так тобі розгулятись,
Щоб щезли раптово
і горе, і радість.
Щоб зникло усе,
чим жила й дорожила,
Чим дихала, снила,
що їла, що пила –
Усі почуття
й усвідомлення щастя...
Я навіть не встигла
як слід попрощатись!
Ти – Каїне мій,
ти – облудлива думка,
Зрадлива, пестлива,
в блискучих лаштунках!
Ти – Пікова дама,
обманщиця серця,
Легка, граціозна,
танцююча скерцо!
Ти – вовче жорстокий
і лисе хитрючий,
Пустеля жадлива
і лісе дрімучий!
Тобою убита –
й тобою воскрешена,
Тобою потоптана –
й знову охрещена,
Тобою до болю,
до стогону вражена,
Моя лицемірна
дикунка фантазія!
21.04.1999
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=127237
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 22.04.2009
автор: Hosteeva