На дні фужера вин краплини ,
вином ще пахнуть і вуста.
У нас попереду години,
допоки ніч стоїть густа.
І буде соло і дуети,
накотить вал , оркестр і хор,
то контрабас , то ніжність флейти,
мажор звучатиме й мінор....
Уже немає і кордону,
ні заборони , ні табу.
Хоча й у ніч , але не сонну,
під цей оркестр з тобою йду.
Під ранок губи вже шершаві,
пройшли ми ціле коло втіх.
А смак в гарячій , чорній каві,
нам нагадає — що це гріх.
Лічити дні ,тоді неділі ,
ламати графік , календар,
щоб в ніч одну , дійти до цілі,
і смакувати цей нектар.
Хай буде гріх!І я це знаю.
Колись в молитвах замолю,
себе в душі я теж караю,
і знов в обитель йду твою.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=127444
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 23.04.2009
автор: Олексій Тичко