́Осінь полум*ям із листя
Зайняла в душі багаття,
Терпким вранішнім туманом
Стала вікна затулять,
А калина у намисті
Залишилася без плаття-
Вітер зняв його обманом
І не хоче віддавать.
Я не буду сумувати
Одиноко під віконцем,
Та втечу у поле чисте
Дощ у губи цілувать!
Де-ж кохання того взяти-
Щоб горіло, наче сонце
Золоте та променисте
І навік запам*ятать!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=127517
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 24.04.2009
автор: Вовчиця