Колись я так собі хотіла
Покинути обридле тіло
І з вітром, тай у зоре світ
Зривати пелюстки з весняних віт.
Летіти десь за виднокрай
І думати , що «Ось він, Рай!»
Кометам заплітать хвости
І звісно досягти мети.
Хотіла з вітром я , напару,
Зробити з тросів мостових гітару.
І грати і співати на весь світ,
Веснянками кришити лід.
Хотілось волі відкусити
І яблука з дерев трусити.
Хотілося вже не казать «Якби.»
І не хотілось знать журби.
Хотілось так мені. Колись
Та поки що ті мрії не збулись.
А я завжди собі хотіла
Покинути обридле тіло…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=127592
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 24.04.2009
автор: Контрабас