Тихо спить моя душа,
Там, де нема нікого,
Де не співає соловей,
Лиш темрява навколо.
І не шумить вода в струмку,
І не цвіте більш квітка,
Бо ти помер, тебе нема,
Моє життя – це нитка.
Тихо б’ється моє серце,
Залишилося не довго,
Скоро будемо ми разом,
І єдина в нас дорога.
Я побачу твої очі
І нарешті посміхнуся,
Бо душа моя страждає,
Вже назад не повернуся.
Тихо закриваю очі,
Я тепер в твоїх обіймах,
Поцілую твої сльози,
І тепер це вже не мрія.
Я тепер вже не страждаю,
Бо ми разом, ти зі мною,
І мене вже не повернуть,
Бо на віки я з тобою!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=127636
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.04.2009
автор: Света Лагода