Торкаюсь самоти.
І недоторканість цілую.
Плекаю мить – де я, де ти,
За усміхом сумую...
Ти – це лиш ряд малих речей,
Які в фетиш звела я несвідомо.
І дні з тобою – сховано в музей,
А дні без тебе – геть із серця й з дому!
І пам’ять знов вбира
І розворот плечей,
І стрімкість кроку,
І сяйво тих очей…
І знов на роки-строки
Сховаю образ вистражданий цей
У розчерку зболілого пера,
У розмаїтті слів, де кожне – гра.
зима 2001-2002
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=127658
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 25.04.2009
автор: Hosteeva