Надія може не згасати,
диміти може у вуглях...
горіти - пристрасно кохати,
сивіти - сльози на вустах.
надія може полетіти,
а може ледь-ледь поповзти..
вночі на грудях щастя гріти
і в новий день його внести!
надію можна дарувати,
і вкрасти можна, вбить її:
словами пильність десь приспати,
зганьбити, затоптати мрії.
і зараз за надію можна вмерти...
а, ні! боротись треба не на смерть, а на життя!
як руки опустились - то підперти!
як вниз летиш - то падать до пуття...
раптово враз потім схопитись,
тримати дужче ноги журавля!
синицю із долоні відпустити,
надія має бути.. вірю я!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=127945
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 27.04.2009
автор: КАПЕЦЦ