Я прошу - не пали мости...
Спасти їх вже не зможеш.
Як по воді іти не вмієш,
Не пожалієш ти,
Мости ,що залишити можеш
Аби вернутися із сивої зими.
Кричу тобі - ти не пали мости!
Як ти і я зійдемось знову?
Забула - ми не ящірки,
В нас не такі хвости.
Навіть як зміне час свою підкову,
Ми люди яких зєднують мости...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=128329
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 30.04.2009
автор: Вітер