Моя країно – Україна!
Плекання, сльози і мольба...
Ти в світі є така єдина,
Ти мов воскресла, як душа.
Пройшовши крізь століття лиха
Народ твій ніс найважчий хрест.
І в самі тяжкую годину
Свій погляд зводив до небес.
Твоє понівечене тіло
Топтали орди басурман.
Що лях, що жид, москаль і німець
Не відали твою печаль.
Та гірший біль у власнім серці,
За долю рідних діточок.
Що хрест відштовхують від себе,
Копичать нових помилок.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=128389
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 01.05.2009
автор: LEXO