Притихлий шум і всі розмови,
пішли десь геть на манівці.
Цікава мова про основи,
в словах інтрига й на лиці.
Гід справу знає , пауз мало,
ми понеслись через віки...
Нам люльку , шаблю і кресало,
і ми вже в мріях - козаки!
Цей край легенд і артефактів,
що знав повагу королів,
тут в самобутності талантів,
я відчуваю міць стягів.
Куди не кинь , все раритети....
ще й золотий іконостас.
Музей Богдана і портрети,
цитати — що казав Тарас.
Святкові шаблі і буденні,
в музеї біля булави.
Нам трішки сумно в сьогоденні,
не все зробили ..Що могли.
Колись Богданова держава ,
була в Європі головна.
Кричали в голос - Слава, слава!
Тепер такого вже нема.....
02.05.2009 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=128616
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 03.05.2009
автор: Олексій Тичко