Очі замріяні, очі зажурені,
Лагідні, з сумом на дні.
Ви не розгадані мною, незвідані...
Що ви хотіли сказати мені?
Все у житті не дарма відбувається,
Може виною у всьому весна?
Буйна, шалена, що вже відчувається,
З розуму зводить весна чарівна.
Очі незвідані, чом зажурилися?
Серце віщує пісні...
Ви від самотності певно стомилися?
Знайте, у Всесвіті ви не одні!
Очі зажурені, нащо дивилися
В очі зелені мої?
Ті почуття, що усе-ж нам судилися
Разом з весною несуть солов*ї.
Вашого поклику дуже чекатиму,
Вам не забути мене.
Знаю, покличете - я про це знатиму!
Сум ваш одразу мине.
Всі негаразди свої подолаєте,
Щастя пророчу для вас.
Диво-талант ви у собі тримаєте,
То-ж не змарнуйте свій час!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=128853
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 05.05.2009
автор: Вовчиця