Голод

Чи  знали  люди  що  безжально,
За  планом  просто  їх  вбивають.
І  саме  ті,  кого  вождями,
Усі  в  країні  нарікають.

Вожді  змінили  свою  назву,
Почали  зватися  катами.
Бо  хто  ще  може  так  жорстоко,
Знущатись  варварськи  над  нами.

Той  парадокс,  що  в  рік  врожаю,
Без  їжі  люди  помирають.
Адже  безжально  весь  їх  хліб,
Увесь,  дощенту,  відбирають.

І  люди  стали  безпорадні,
Бо  голод  злий  тепер  панує.
І  просять  в  Сталіна  пощади,
Та  він  їх  начебто  не  чує.

Отак  було  у  Україні,
В  тридцятих  тих  страшних  роках.
А  ми  про  то  незабуваєм,
І  пам'ять  бережем  в  серцях.

Запалим  свічку  щоб  братів  тих,
Сьогодні  щиро  пом'янути.
І  геноцид  цей  для  народу,
Його  ніколи  не  забути.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=128878
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 05.05.2009
автор: Csander Cage