Вагони настрою котити
Загони розуміти.Не смітити.
Що робити? Не дихати...
Сидіти тихо,як можливо
Мовчати,ждати терпеливо
Дороги ніби паралельні
Та придивись вони ж зелені
Рано ще їх уживати
Слухати...не помічати б
Натовп той,вони ж суворі
тільки глядь,довкола голі
Ще дерева.Холодно.А як на мене
Самий час сказати правду
І кричати всім на раду
Шоб патрульні прилетіли
Заманили,захопили
мов дітей.Твій погляд вабить
Незнайомець.Знову це?
Скільки ж можна.Тіло манить
20,30 як лічити
спогад не переробити.Було важко
Вибивалась.Де потрібно появлялась
І столиця знов чекає...Він стоїть
А слів не знає.Мовчки тягне за собою.
та довкола мов німі.Ти кричиш -
та тільки гомін...Хтось купається в Дніпрі
І вагони знов ,вагони
І затички у вушах
Фарбувати все в червоне?
Плагіат цей не вража
Знову зміна за вікном.І дерева
Знову голі.Хтось сиропи попива
Знову Київ!Знов!не треба.
Розмаїття повбива!
Слів набір та мало змісту
Думки лізуть наперед
В голові занадто тісно
Треба їхати вперед!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=129251
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 08.05.2009
автор: AbesiA