Безумство моє, о безумство!
Лечу я у вир бездумно,
Я падаю в прірву незнану,
Й мені наплювати на рани,
Які я собі здобуду,
Безумна я є – і буду!
Останнє мигтіння спокути!
Лише не згубить, не забути
Дорогу оту до раю…
А там – хай мене карає,
За все те, що в серці зростила
Велика гаряча сила.
Схопити палкі обійми –
Підступно отак, розбійно!
Свідомість затьмарити жаром,
Себе віддавати товаром…
Й натомість – ніщо не просити.
І жити! Безумно жити…
19.05.2002
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=129281
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 08.05.2009
автор: Hosteeva