Дихнув вітерець- і Любов полетіла..
Та й досі у серці твій образ ношу.
Пройшло скільки часу - забуть не зуміла.
Ще й нині, коханий, як вперше люблю.
Сердечнії рани лікую сльозами,
самотності дні я на нитку нижу .
І смуток окутує, наче туманом..
Єдиний на світі, для тебе живу.
Тебе я пригадую знову і знову
і спогад про тебе на серце спада..
Життя ж коректує усе по-другому:
Не так, як ми хочем, насправді бува.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=129533
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 11.05.2009
автор: Н-А-Д-І-Я