«Портвейн та п’яне суспільство»

Крилаті  фрази  зовсім  подуріли
   Танцюють  танець.  П’яне  моє  слово.
   На  вокзалі  знову  люди  зашуміли,
   Зійшлися  в  коло,  співають  соло…

   Плете  язик  незрозумілі  мені  речі,
   Які  збагнути  ніяк  не  можу  я
   Портвейну  запах  випиваю.  Двічі.
   Гітара.  Струни.  Спів.  Сумую  я…

   Де….?Скажіть  є  справжні  друзі?
   Де  щира  посмішка  моя?
   Забула  я  що  таке  друзі.
   День.  Тиша.  Непомітна  боротьба…

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=129717
Рубрика: Стихи, которые не вошли в рубрику
дата надходження 12.05.2009
автор: Nakolka