Без твоїх очей,
мені так тяжко на душі
Хмари заступають сонце
А вона поглинає тебе,
своїми обіймами…
А мені не хочеться бродити вулицями,
Шукати притулку,
шукати надії,
у краще майбутнє….
Тільки вона це знала,
коли тебе від мене забирала…
Вірити – це вже в минулому,
Тепер лишається тільки чекати,
чекати в нове розбите серце…
моя зоря світила, ніби все це знала
Тільки вона мені чомусь це не сказала….
А я літала….як той літак
Але я впала, розламалась
На дві частини поділилась -
Страждання і бажання….
Любити – це сльоза,
Велика і тяжка…
Яка котилась по моїй щоці,
Роблячи за собою шрам…
Шрам мого життя…
Ти казав, що в мене гарні очі,
Та все це в минулому,
Наші очі… більше не зустрічаються,
Бо ти не дивишся в ту сторону де я….
Мій телефон чекає
Великого та довгого,
цікавого та чесного
Твого sms…
Я хочу бути там, там де ми колись були
Я хочу бачити те, що ми колись бачили
Я хочу чути те, що ти казав…
Ти мені життя навічно зламав….
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=129807
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 13.05.2009
автор: Nakolka