Поет - так само як дитина...
Коли плаче, то , навпрочуд, щиро,
Коли сміється, то не знає меж.
Але маля забуде, що було учора,
Поет - запише, і сховає в стіл.
Минуть роки і знайдеться папірчик,
І він згадає: ті почуття, ті думи, ті страждання,
Бо те, що сподвигло на це диво -
Перше нерозділене кохання.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=130235
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 17.05.2009
автор: Весна