Марно хапатися руками за шестерню...
Час не зупиниться ніколи, він безсердечний...
Нам смертним не осилити його меню
Він швидкоплинний і небезпечний...
Марно благати в нього миті на все життя
Бо, все він або сипле, або стирає...
Скидає пам"яті пісок у забуття...
Лиш, коли боляче, навмисно завмирає...
Безжальний механізм...Руками за шестерню...
Тримаюсь міцно. Щоб не втратити надії...
Годинникова стрілка проб"є тугу броню...
І стануть сміховинними старі події...
Він не зупиниться, щоб заправити катафалк...
Він не зупиниться, щоб підвезти когось автостопом
Між почуттями розсипає тальк...
Ну все...на таймері моєму "стоп"... омммммммммммммммммммммммммммм...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=130476
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 19.05.2009
автор: Ірина Храмченко