Прокидатись - повільно й спокійно, ніжитись в ліжку…
Застилати поспіхом постіль – щоб не проґавити сонце…
Пити чай - щоб згадати літо на присмак,
Діставати з мікрохвилівки розпашілі, мов на пляжі пісок, тости…
Ковтати ранкове повітря наче пінку «латте»,
Поволі подумки відраховувати хвилини.
Поспішати – хіба з вирішенням буденних проблем,
А решта часу – тішитись новій днині…
Малювати в уяві портрети, чи дальні пейзажі…
Посміхатись голубам, що сидять за склом навпроти…
Радіти ранку неначе востаннє в житті,
А потім разом з посудом полоскати минулі роки…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=130501
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 19.05.2009
автор: ameli-meli