про себе

мій  настрій  –  це  вітер  без  певного  шляху.

дволика:  страшна  і  хороша  буваю.

куди  не  потраплю,  я  завжди  без  страху.

постійно  його  забуваю.

 

прозора  і  темна  водночас  я  йду,

і  вкриваю  свій  шлях  лиш  непевністю  й  лихом.

а  інколи  навіть  приношу  я  втіху,

надію,  і  радість  просту…!

 

і  навіть  медаль  не  така  різнобока,

вона  на  ребрі  не  уміє  ходить.

розумна  і  ніжна,  дурна  і  жорстока  –

міняюсь  всього  лиш  за  мить.

 

я  вдячна  тобі,  мій  коханий,  мій  милий.

таких  небагато,  хто  любить  мене.

ти  янгол,  я  –  ні.  і  нема  в  світі  сили,

що  крила  твої  забере.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=130657
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 20.05.2009
автор: Натка