Culpa

Вона  шукала  порятунку
в  тих  стінах,  де  були  вогні.
Вона  шукала  туди  стежку,
вони  вели  її  вві  сні.
вона,  прокинувшись  побігла
туди,  де  доля  знак  дала.
Лиш  темрява  позаду  мліла.
А  в  ній  -  душа  її,  одна...
Холодні  стіни  обпікали
той  кожен  дотик,  вся  бліда
робила  Тінь  кроки  за  кроком,
а  час  спливав  немов  вода.
Здавалось,  шлях  давно  закрито
і  більше  сили  не  знайти.
Дарма  життя  було  прожито,
не  має  місць  куди  б  піти.
Серед  таких  тіней  прикутих  
неволею  примарних  втіх,
хвилин  зруйнованих,  забутих,
де  панував  величний  Гріх,
вона  прокинувшись  від  жаху,
шукала  стежку  -  ось  вона.
В  душі  тепер  лиш  суміш  страху,
жага  велична  і  нова,  -  
прокинутись  і  не  заснути,
ввійти  в  портал  і  назавжди
уберегти  все,  що  збагнуте,  
стерти  минулого  сліди...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=130813
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 21.05.2009
автор: Ентелехія