Є на світі казки гарні та сумні.
Вмерла моя казка, з нею вмер і ти.
І слова пов"яли, наче пелюстки.
Їх не сонце вбило, не зберіг це ти.
Всі слова вмирають на вустах моїх:
Щиро дарувала - чом не чув ти їх?
Не вернуть ніколи вже тепер назад:
ні слова шовкові, прохолоди сад.
Як тумани вкриють гори і поля
ти прийди в наш сад, як зійде зоря.
Та в цей час не буде чути солов"я:
з раною у серці заспіваю я.
Чарівний світ казки вже дійшов кінця:
ти чужий навіки, я вже не твоя...
І згаса Н-а-д-і-я, Віра і Любов,
та ще серце вірить, що вернешся знов.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=130923
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 22.05.2009
автор: Н-А-Д-І-Я