О вітре, вітре, вітровію,
розвій сумні мої думки.
Підбита кулею зневіри-
я віру втратила в житті.
Розвій мою страшну розпуку
і знов н-а-д-і-ю принеси.
Схопи мене міцніш за руку
й в країну радості неси.
Заколихай душі страждання,
прикрий її своїм крилом.
Нехай забуде про кохання.
Співай їй пісню під вікном.
Постій! Навіщо колихати?
Кривавій рані не зажить..
Як не забуть цієї втрати...
Та треба ж буде якось жить.
Я буду жить і думкой линуть
у край щасливої мети.
Ти зміг мене у пропасть кинуть,
та з ніг не зіб"єш мене ти!!!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=131382
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 26.05.2009
автор: Н-А-Д-І-Я