Минає час, і разом все навкруги.
Минають люди, погляди, думки.
Минає все, і навіть хмари білі,
Що втілюють усі мої думки.
Минув вже вік, мине іще і другий,
І зникну я, і всі мої думки.
Я загублюся в цьому часі бурнім,
Що поглинає все, що навкруги.
Я є пісок в пустелі, що навкруги
Засипав все, лишивши лиш зірки.
Я лиш одна краплина в сивій зливі,
Що заливає все, що навкруги.
Чи будуть люди схожими на мене?
Чи, може, вже не буде більш людей?
Можливо, але час іще минає.
І з ним зникає все, що навкруги.
26.02.2000р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=131575
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 27.05.2009
автор: Anasko