Усе віддам за мить оту солодку,
Як цілуватиму коханії вуста.
Хоч і на хвильку, хоч і на коротку
Келих пестощів вип’ю я до дна.
Можливо, подруга лише тобі я,
Надії іскра в серці ще бринить.
Хоч нас звели моя фортуна й доля,
Та більшу послугу не здатні вже зробить.
Тепер, мій рідний, все в твоїх руках.
Хоч ми знайомі декілька хвилин
Порівняно з життям моїм у снах.
Уже припала я до твоїх ніг.
Ти снишся мені мало не щодня,
І серце крається, так боляче мені.
Й не треба жалощів, хоч поки і сама...
Прийду до тебе й буду в твоїм сні.
@cuma
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=131721
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 28.05.2009
автор: Acuma