Я на світанку, крізь покоси,
По літній пробіжусь землі,
А ноги вкрили ніжні роси
Й змочили всі мої думки
Аж до сорочки...
Що за диво!
Тут стежечка була колись,
Малим ходив по ній у зливу
Я до струмочка...
Подивись,
Осику вітерець колише,
А вдалині чудовий гай,
Біля води росте у тиші
Моя вербичка...
Назбирай
У травах свіжі мрії-роси
В долоні, мов свої думки,
І промайнули, як покоси,
Мого життя усі роки,
Тай вмиюсь!
Он злетів лелека
У піднебесся золоте,
Вже сходить сонце, буде спека...
В душі моїй
Дитинство те!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=131803
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.05.2009
автор: Serg