Дупа - орган надважливий.
Що нам всі багатства світу,
Насолоди і бажання,
Коли ні на чім сидіти!
Екзистенція безглузда,
Як нема у індивіда
Дупи, що про неї музи
У своїх співали гімнах!
Особистості ходити
Є без дупи неможливо,
Бо ж ростуть із неї ноги
Та несуть її над світом.
Неможливо навіть їсти
Без омріяної дупи -
Їжу-бо перетравити
Й вивести із організму
Бідолашна дупа мусить.
Ти без неї - не людина,
Бо прикрить не можеш сором,
Бо нема на що вдягнути
Модні штані чи спідницю.
Дупа - то вінець творіння,
То шедевр і гордість Бога,
В ній сидить людське сумління
І стирчать із неї ноги.
Дупа - то носій моралі,
Найстражденніша частина
Тлінного людського тіла,
Центр космічного порядку.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=132027
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 31.05.2009
автор: Галя&Маруся