*Грішний спокій ...(духовні родуми 2)

Грішниця  стала  на  коліна  і  в  сльозах  почала  просити  у  Бога  прощення.  
Вона  щойно  зробила  гріх.  
Ще  в  часі  гріха  її  совість  тихо  застерігала  від  гріха,  але  голос  спокуси  мабуть  був  сильніший  і  сталось  те,  за  що  тепер  ллються  сльози.  
Було  гірко  за  себе,  за  свою  слабість.  
Було  якось  не  по  собі...
У  такому  відчаї  жінка  задумалася  і  почала,  щось  Богові  пояснювати.  
Вона  пригадала  всі  деталі  того  вчинку  в  сього,  що  було  перед  тим.  І  зробила  висновок,  що  неможливо  було  вчинити  по-іншому.  Далі  вона  пригадала  слова  із  книжки,  де  автор  пояснював  нашу  слабку  людську  природу  схильну  до  грішних  вчинків.  В  очах  повстали  кілька  ситуацій,  свідком  яким  вона  була,  і  це  були  її  подруги:  “Хм,  якщо  вони  таке  роблять  і  не  раз,  то  чому  я  від  цього  страждаю?”  Саме  після  таких  слів  вона  заспокоїлась.  Зникли  докори  сумління,  з’явилась  якась  впевненість  і  піднявся  настрій.  Вона  встала  з  колін,  витерла  сльози  і  далі  продовжила  свій  хід  життя.
Ангел  хоронитель  аж  сторопів.  Це  він  шептав  на  вухо  тій  жінці  в  часі  того,  як  спокуси  нападали  на  неї,  перестерігаючи  перед  гріхом.  Це  він  тихо  і  лагідно  нагадав  про  Бога  після  того,  як  стався  гріх,  щоб  покаялась  і  повернула  Божу  ласку.  Це  Він  заступався  перед  Богом,  Справедливим  Суддею,  щоб  Той  виявив  Своє  Милосердя.  А  тепер  ангел  просто  був  здивований.
Дивні  ті  люди.  Вони  хочуть  все  оправдати  і  всьому  дати  пояснення.  Хочуть  пояснити  Самому  Богові  всі  деталі,  немов  би  Він  нічого  не  знає  і  нічого  не  розуміє.  А  тоді,  коли  самі  собі  пояснять  все,  залишаються  задоволеними  і  навіть  спокійними,  роблячи  вигляд,  що  ніби  так  має  бути.
Ми  часто  нарікаємо,  що  світ  став  поганим  і  жорстоким,  повний  несправедливості  і  обману.  І  так  є.  Достатньо  причин,  щоб  робити  такі  висновки.  Рівно  ж  достатньо  пояснень  і  оправдань,  щоб  все  це  зрозуміти.
Що  ж  приклад  перших  людей  вплинув  дуже  сильно  на  всі  покоління,  це  ми  назвали  наслідком  первородного  гріха.  Тоді,  як  і  тепер,  потрібно  дуже  мало:  визнати  свою  помилку,  попросити  прощення  і  покаятися.  Так  просто...
А  ще:  зауважмо,  що  Ісус  ніколи  ні  про  що  не  розпитував,  не  просив  жодних  пояснень  і  не  очікував  оправдань.  Натомість  кожному  прощав,  хто  просив  про  це.
А  ми  ???

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=132098
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 31.05.2009
автор: Leonar