ЇЇ життя проходило повз тебе,
А ти не зупинив не захотів.
Ти відпустив її далеко в небо,
А щастя дарувати не зумів.
Ти не любив її, лиш тільки її тіло,
Яке вона віддала все тобі.
Ти пестив руки, губи так уміло.
Та не кохав, ти не кохав її.
Для чого влаштував виставу,
Слова кохання в ліжку говорив???
Ти пив із уст її медових каву,
А потім так безжалісно убив.
Та ти не бив її руками.
І серце не проколював ножем -
Ця зброя вилилась словами,
Відлунням в серці, мов болючий щем.
Життя у ній вогнем горіло і палало.
Вона щаслива радісна була.
Ти появився і цього не стало.
Ти не кохав це були лиш слова.
Украв усе і душу, серце, тіло.
Твої фальшиві були почуття.
Вона кохала на вогонь летіла,
Пройшло повз тебе все її життя!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=132695
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 05.06.2009
автор: M@gdalena