. "Хіба хочеш - мусиш..."
Крик в польоті у даль журавля,
На шматочки рве серце і душу -
"Прощай ненаглядна, рідна земля,
Летіти у даль невідому я мушу.
Тут залишились: матінка рідна,
Сестри кохані, любимі брати..."
Куди ти летиш голівонько бідна,
Чого тебе тягне в далекі світи.
Летять і летять у даль журавлі.
Летять і кличуть зажурено в небо.
Бо на рідній, коханій землі
Нікому вмирати не треба...
Весна надійде і змінеться щось,
Для нас і для вас, кохані мої.
Весною, як завжди уже повелось,
Ви повернетесь знову у рідні краї.
До неньки-землі припадете чолом
І серце від туги сильніш защемить.
Забуті оселі оживуть під крилом
І молодь підніметься в синю блакить.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=133056
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 08.06.2009
автор: Д З В О Н А Р