Падають з стріхи дозрілі оріхи,
Бо оріх біля клуні росте.
От було сміху, усім на потіху,
Коли оріх на лоб упаде...
................................................
... Далека пора!.. Посеред двора...
Смак оріхів отих памятаю...
Та з плину літ... тихо падає цвіт -
Як вернутись назад я не знаю.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=133347
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 10.06.2009
автор: Володимир Кухарчук