БРАНКО МОЯ - НЕЩАСНАЯ МУЗО . . .

Ніч  накинула  невід  на  душу  мою
І  сон  не  іде.  Шукаю  мелодію  пісні.
Ходжу.  Сиджу.  То  в  задумі  стою,..
А  мелодії  так  і  нема.  Думки  лиш  зловісні.

Думками  лечу  і  б'юсь  об  свідомості  стіни,
Об  редакційний  мур  камяної  душі...
Ох  ці  умовності  із  словесної  піни,
Тягнуть  в  петлю  нерозквітлі  вірші.

Ніжна  бранко  моя,  нещасная  музо!
Я  мушу  знайти  незвичайні  слова,
Бо  шкіриться  кат.  Наїв  "товсте  пузо"
І  тебе  на  столі  роздіва  догола...

Моя  ти  єдина,..  моя  ти  коханко.
Буде  для  тебе  нині  пісня  нова...
Я  спати  не  буду  сьогодні  до  ранку,
А  для  тебе  знайду  необхідні  слова.

Я  ніколи  не  дам  тебе  на  поталу,
Розгнузданій,..  безпардоній  юрбі.
Разом  з  тобою  пити  нам  славу
І  разом  з  тобою  схилятись  в  журбі.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=133414
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 11.06.2009
автор: Володимир Кухарчук