Мамо, матусю рідненька!
Чому в тебе в зморшках чоло,
і очі твої зажурились,
чого ти сумна, ну чого?
Не треба журитися, мамо!
Рідненька моя, дорога.
Ніколи й ніде не забуде
ласки твоєї дочка.
Як тобі сказати, рідна моя,
про любов і вдячність і тепло?
Сама знаю скільки в тебе щастя,
А скільки тривоги і горя було.
Не журися, що сонце не світить так ясно,
що зажури сніги на узпліччя впадуть.
Подарую тобі кучерявого рясту,
що на весну чека у моєму саду.
Подарую світання й усмішку ласкаву,
подарую веселку і спів солов'я.
Лиш, щоб завжди і всюди зі мною
ти, ріднесенька, поруч була.
Щоб ввесь час вертаючись з дороги
зустрічала ти мене біля воріт.
І минуть і горе, і тривоги,
ти забудь про них, матусю, ти забудь.
І припаду я вустами ніжно
до рук натруджених твоїх.
На коліна впаду пред тобою,
Тебе, рідненька, не залишу я повік.
09.05.2001р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=133589
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 12.06.2009
автор: Olchik