Мертва нявка на гіллях
Позабула вічний страх.
Позабула спів птахів,
Чує тільки вий вовків.
Мертва нявка спить у день,
Не співає більш пісень.
Бо для неї існування
Стало наче полювання.
То вона, як хижий звір
Парубка заманить в вир,
Там до смерті залоскоче,
І сміється серед ночі.
То ховається вона
Від того чугайстера,
Що її сестер по Наві
Люто зжер на переправі.
Нявка у ві сні сміється
Мертва кров по венам ллється.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=133901
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 15.06.2009
автор: Satarialist