Якось прийшов до молодички,
У неї грудка, як в синички -
Така висока і гладенька.
1ди до мене, молоденька.
А очі в неї - два озерця -
Найкраща втіха мого серця.
А брови - ластівки літають,
На неймовірне спонукають.
Ще й ямочка є на щоці,
Таки прийшов - букет в руці.
Поїли, випили гарненько.
"Давай бо - каже молоденька-
Тебе кохати хочу.., буду.
З тобою я про все забуду."
Кохався довго з молодицей,
Аж заболіла поясниця...
"Давай ще вип"ємо, чи як?
Дивись, який ти ще козак!"
Отак втішались до світання,
Ледь не помер я від кохання.
Мабуть не так я щось зкумекав,
Щось занесло мене далеко...
Між нами, мабуть, років тридцять,
Я - телепень, хотів жиниться.
А таки гарна молодичка,
Яке у неї дивне личко.
Ще сила є - живим лишився,
Але піду, щось забарився.
(картинка з 1нету)
© Copyright: Ольга 3, 2009
Свидетельство о публикации №1906213849
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=134156
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 17.06.2009
автор: A.Kar-Te