У пам’яті твій образ бережу,
Й понад усе у світі я тебе люблю.
Я кожну рисочку обличчя твого пам’ята,
Та й кожна рисочка моя є копія твоя.
Ти – найдорожче, що було в житті.
І як без тебе жити далі, ти скажи мені?!
Тобі нелегко теж залишити мене,
І тому поряд часто відчуваю я тебе.
Присутній ти постійно в моїх снах,
Адже родина наша так безжально потерпіла крах.
Пробач мені за море сліз гірких,
Я знаю, що тобі там важко через них.
Пробач, за силу волі втрачену мою,
Й за те, що я програла боротьбу.
Не можу сил зібрати я усіх своїх,
І жити далі по законах правди та порад твоїх.
Я пам’ятаю - протилежне обіцяла тобі я,
Та сил нема, й мене вже більш нема.
20.09.2008р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=134208
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 17.06.2009
автор: Anasko