На озері так тихо-тихо...
Дерева, трави - все ще спить.
Здається, в світі щезло лихо -
Росою щастя мерехтить.
Світанок...Сонце виглядає
З-під ковдри білосніжних хмар,
Мережка по воді блукає,
із ніжних променистих чар.
І перша птаха, що проснулась,
Защебетала дзвінко: "Тьох!"
Про те, що сонце повернулось...
Чому ж, коханий, ми не вдвох ?
Як вперше, я життя вітаю,
Чи спиш, коханий, чи вже ні ?
І щастя я тобі благаю
Сьогодні і в майбутні дні.
© Copyright: Ольга 3, 2009
Свидетельство о публикации №1906213863
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=134301
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 18.06.2009
автор: A.Kar-Te