І стигне в капілярах кров
Та не знаю, чому це так...
Чи я помер, чи я здоров,
А день - загублений пятак.
Усі проблеми я зборов,
А спокій в душу і не йде.
До першоджерел вертаюсь знов...
Куди цей сум мене веде.
Чом сумнів сів на саме дно?
Чому жаліється душа?..
... ЇЇ мабуть не все одно,
Бо серце дальше не руша...
P. S.
Яке чудне наше життя, -
Все в колотнечі, в суєті.
Як день пропаде без пуття,
То й радості нема в житті.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=134477
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 19.06.2009
автор: Д З В О Н А Р