Володар вітру летить на полювання

Your  manacles  on  the  wings  -
my  dreams  once  turned  alive....


Зі  своєї  високої  вежі,
розкинувши  вітряні  крила,
ти  спукаєшся  легко  на  землю.
Що  за  сила  тебе  породила?
та  ти  Вітер...  Навіщо  ж  питати?
Ти  Володар  вітрів  з  того  літа...
Я  тебе  і  боюсь,  і  чекаю.
я  -  та  Тінь,  лиш  не  з  цього  я  світу.
запаливши  у  серці  кострище,
ти  залишиш  мене  на  дорозі,
щоб  чекала  чогось.  Може,  болю?
та  чекати  я  більше  не  в  змозі.
Ти  повинен  мені  показати,
що  ти  друг,  на  якого  чекала.
Не  соромся,  Володаре  вітру,
Тінь  невидима  явною  стала...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=134961
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 24.06.2009
автор: Ентелехія