Стояла дівчина над бистрою рікою,
Її щось вже давно позбавило спокою.
Тягнула руки в небо і голосно ридала,
Її чужому пану матінка віддала.
Негадано нежданно забрали молодую
У гарний білий дім, але постіль чужую.
Проходив день і два, жених купив убрання,
Але нема життя дівчині без кохання.
Нівчому не нуждалась, і мати пораділа...
У домі пили чай, а бідна в вир летіла.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=135215
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 26.06.2009
автор: lovely