Навіть один малий обман,
Тягне за собою другий.
І вже спускається туман
Брехні, неправди і облуди.
Як важко жити в чистоті,
Коли брехня уже навколо...
Живеш з брехнею у житті,
Брехня взяла тебе у коло.
І ти забув вже смак життя -
Ти став заложником у ньому.
В житті немає вже пуття...
Та й смисл пропав при цьому.
А обманув ти лиш себе,
Ти біля розбитого корита.
Й тебе ця участь не мене,
І карта буде твоя бита...
Буде лише сухий пісок,
Що тихо сипеться крізь пальці.
Життя надірваний шматок
Брехнею стягнутий на п'яльці.
Попробуй вишити на ньому долю
Коли з брехнею вік прожив.
І підеш ти по стоптаному полю -
Не буде радості від жнив...
Усе пусте, усе пропало.
Ніхто по тобі не тужив...
Пасткою життя для тебе стало,
Бо даремно ти на світі жив...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=135230
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 26.06.2009
автор: Д З В О Н А Р