Україно Україно зараз ти у нас в руїні,
Як і сто років потому тяжко тобі як нікому.
Ці політики гризуться, бьються, рвуться та плюються
Кожен тягне все на себе - навпіл розрива,
На бюджет, на землю рідну пащу розкрива.
Та Росії все нейметься, щось вона мутить,
НАТО, “Євро”... Схаменіться! Так не можна жить!
В нас культура своєрідна і прекрасна мова рідна
І у цій лихій годині сгуртуватись треба нині.
Нам не треба паничів - кардиналів уночі
Дайте волю, ми – козаки! Раду самі вже дамо.
Майте совість, не баріться, до роботи вже беріться
Підіймайте вже з руїни все для рідної країни,
І зробіть щоб всі сказали – Україна сильна стала!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=135318
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 27.06.2009
автор: kobralalala