Закохалась до нестями,
Пішла до відьмачки :
"Не кохання поміж нами,
А тільки балАчки".
Подивилася відьмачка:
"Що ж бо, гроші маєш ?"
Кажу:"Є, ось ціла пачка,
Коли починаєш ?"
Вийшла відьма у комору,
Щось поворожила.
Потім щось казала вгору
Довго,...не спішила.
Принесла якісь напої:
"Ось, тримай і слухай.
Розведеш оце водою,
Тільки но не нюхай!
Постоїть нехай всю нічку,
Потім роздягнешся..,
Зав"яжи на шиї стрічку,
Зіллячка нап"єшся.
А оце тобі мастило,
Шкіру ним намажеш...
Будеш птаха білокрила -
Враз з коханим ляжеш.
А оце тобі коріння,
В коси напихаєш...
Постоїш отак з годину -
Побачиш, що маєш.
Сам до тебе прибіжить
Твій коханий, милий,
Бо без тебе весь цей світ
Стане чорно-сірий."
Все зробила, як казала
Старенька відьмачка -
Нипилася, намастилась...
Та й напала срачка!
Шкіра вОгнем загорілась,
Як роги коріння...
Чом в вікно не подивилась ?
Сонячне проміння.
А тим часом, мій бажаний
В гості собирався:
"Ой, зайду, колись був званий -
Ніяк не рішався."
Та й зайшов:" Оце "красуня" !!!
Скаче по підлозі.
Думав гарна, як косуля,
Ні - чорт на порозі."
Сижу, сльози проливаю...
Чортова відьмачка !
І кохання я не маю,
Й не проходе срачка.
© Copyright: Ольга 3, 2009
Свидетельство о публикации №1907156639
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=135628
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 30.06.2009
автор: A.Kar-Te