Тарасе, Тарасе!
Нащо ти покинув,
В степу, як билину,
Чому ти покинув
Свою Україну.
Так рано пішов ти
В засніжені далі.
Як би ти сказав,
В сльозах і печалі,
Де долю шукати...
Як би ти знав,
Як плакала мати,
Коли син в Сибірі
Повинен вмирати.
І внук твій загинув
В тридцять третьому році,
Бо хліба не було -
Сльоза тільки в оці...
А "слуги народу"
Знову нам служать.
Нещасному люду,
З хліба на воду,
А самі від жиру
Очі ледь мружать.
Тепер вони кажуть -
Вклонися народе,
Великому сину,
Щоб легше зняти
З нього свитину...
Тарасе, Тарасе!
Нащо в страстну днину,
Ти взяв і покинув
Свою Україну.
Стоїть, як билина
Вона серед поля,
Нещасна і бідна
Твоя Україна...
10.03.2001 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=135656
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 30.06.2009
автор: Володимир Кухарчук